Дефіцит електрики в Україні зростає: що буде з цінами на електроенергію?

Дефіцит електрики в Україні зростає: що буде з цінами на електроенергію?

Дефіцит електрики в Україні зростає: що буде з цінами на електроенергію?

Днями Кабмін продовжив пільговий тариф на електроенергію для населення у розмірі 2,64 гривні за кіловат. Він точно діятиме до кінця травня. Що буде з платіжками на світло далі – питання відкрите.

У профільному середовищі вже давно кажуть, що електроенергія для людей подорожчає.

"За попередніми розрахунками, тариф для населення становитиме 3,5 гривні за кіловат. Ця ціна покриває нинішню собівартість генерації, але не враховує витрати на відновлення енергосистеми після ворожих обстрілів. Якщо в тариф вирішать закласти і їх, він виявиться ще вищим", - каже керівник спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Для бізнесу цінник на електрику також зросте: Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), планує підвищити прайс-кепи (граничні ціни) на ринку на добу вперед. Але навіть високі ціни не гарантують, що українці будуть зі світлом.

"Ситуація у вітчизняній енергосистемі дуже складна. Тепловій генерації завдано величезних збитків, і незрозуміло, куди прилетить завтра, адже ворог продовжує атакувати наші енергооб'єкти. Зараз Україна рятується імпортом електроенергії з Європи - беремо її максимум. Але в окремі дні вже навіть імпорт не покриває потреб у "дефіцитний час", - зазначив Рябцев.

"Влітку ситуація ще більше погіршиться, адже на регламентні роботи зупинять блоки АЕС. Споживання ж за рахунок масового включення кондиціонерів зросте. Не виключено, що сидітимемо без світла по 6-8 годин на добу", - додав експерт енергоринку, голова Спілки споживачів комунальних. послуг Олег Попенко.

Рятує імпорт

Нинішньої зими, на відміну від минулорічної, більшість українців не згадували про блекаути. Придбані раніше генератори та безперебійники припадали пилом у коморах, а Україна навіть експортувала електроенергію в ЄС.

Ситуація кардинально змінилася після поновлення ударів російської армії. Нагадаємо, спочатку було фактично знищено теплову генерацію у Харкові, потім після ракетного удару зупинилися Трипільська ТЕС у Київській області та ДніпроГЕС.

При цьому російські атаки на українську енергетику продовжуються. Нещодавно був черговий приліт по Бурштинській ТЕС, постійно піддається ударам Криворізька ТЕС, крім того, російська армія регулярно б'є по розподільній інфраструктурі.

Як повідомило Міненерго, у ніч на 27 квітня РФ атакувала енергооб'єкти у Дніпропетровській, Івано-Франківській та Львівській областях, у Харківській області обстріляли одну з підстанцій обленерго, у Чернігівській було пошкоджено лінії електропередач. В результаті у низці регіонів діяли графіки відключень, а Кривому Розі обмежували подачу електроенергії для промисловості.

Україна поспішила запросити аварійну допомогу у ЄС. Електрика до нас надходила зі Словаччини, Польщі та інших країн.

Останнім часом імпорт електрики з Європи до нас йде регулярно. Причому обсяги лише зростають. І все частіше постачання йдуть по максимуму. На сьогодні гранично допустимий імпорт електроенергії з ЄС становить 1,7 гігавата. Як 27 квітня відзвітувала "Укренерго", протягом майже всієї доби, за винятком нічних годин, наша країна отримувала електрику з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови.

"Загальний обсяг склав 6629 мегават-годин, з максимальною потужністю в окремі періоди 1640 мегават. При цьому з 1 грудня минулого року технічна можливість імпорту електроенергії з Європи в Україну та Молдову становить 1700 МВт-годин (тобто 1,7 ГВт - Ред.). )", - повідомили в "Укренерго".

25 квітня дефіцитними на ринку на добу вперед виявився час з 1:00 до 3:00, з 5:00 до 7:00, з 20:00 до 22:00, а також опівночі. 26 квітня – з 1:00 до 7:00, о 22:00 та 24:00. 27 квітня теж спостерігався дефіцит (дефіцитний час — 1:00-2:00, 11:00-12:00).

"Вже були моменти, що дефіцит в окремі часові проміжки не вдавалося перекривати навіть за рахунок імпорту. Обговорюється питання підвищення планки максимального імпорту до 2,2 ГВт, але для цього потрібно зводити додаткові лінії електропередач. Якщо це буде зроблено, ми зможемо брати в Європи більше електрики орієнтовно наприкінці цього року", - зазначив Рябцев.

При цьому він додав, що більшість обсягів європейського струму Україна одержує як аварійну допомогу, а не як імпорт. Електроенергія з таким статусом у кілька разів дорожча, ніж, наприклад, за звичайного імпорту.

"Пускати всі поставки саме як імпорт, за нормальними цінами (а в ЄС вартість електроенергії зараз нижча, ніж в Україні - 62,33-71,67 євро за кіловат-годину проти наших 90,84 євро) не дозволяє відсутність регуляторних актів, які б остаточно запустили роботу об'єднаного ринку електроенергії, а також наявність прайс-кепів на ринку на добу вперед.

За його словами, якщо у подачі електроенергії населення України поки що обмежують не сильно (за винятком регіонів, де ситуація особливо складна, як у Харківській області), то бізнес уже відключають на повну.

"Ліміти діють у багатьох регіонах. Підприємствам доводять графіки обмежень та відключають", - повідомив експерт.

Голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук каже, що відключають їхнє підприємство у Сумській області. Але оскільки енергоспоживання там невелике, вдавалося продовжувати роботу, переходячи на генератори та батареї.

"У Черкаській, Київській та Вінницькій областях відключають мало", - додав він.

Ірина Мацепура, керівник деревообробного підприємства, яке працює у Львівській та Закарпатській областях, розповіла, що було попередження від диспетчера про обмеження, але поки що вони не застосовувалися.

Доведеться сидіти без світла по 6-8 годин на добу

Брак електроенергії в Україні, за словами Рябцева, рекордний: до 15-20% від споживання (воно становить 14-15 ГВт). Головна причина – великі руйнування теплової генерації.

"Фактично виведено з ладу або суттєво пошкоджено генеруючих потужностей на 7 ГВт. Це означає, що у нас сильно обмежена маневрова потужність. Тобто електроенергії, яку виробляють АЕС, достатньо для "середнього" споживання. Але в піковий годинник система дає збій. Особливо складно у проміжок між 19 і 22 годинами - на цей час останніми днями максимум включають імпорт", - пояснює експерт.

Гідрогенерація, яка рятувала Україну від блекаутів минулого року, зараз частково теж вибита з ладу через зупинку ДніпроГЕС. Тому, хоча з великою водою проблем зараз немає, такого підтримуючого ефекту, як навесні 2023 року, досягти вже не вдалося.

Влітку ситуація може ще більше погіршитися, оскільки почнуть виводити на планові ремонти блоки АЕС, а кожен блок – це мінус гігават потужності, каже Олег Попенко. Паралельно з червня очікується сезонне збільшення споживання, тож дефіцит електроенергії зростатиме. І оскільки зараз імпорт уже на межі, покривати його за рахунок європейського струму буде дедалі складніше.

"Особливо складно рятуватися імпортом у Харківській, Сумській, Донецькій областях. Вітчизняна енергосистема побудована таким чином, що доставити імпорт у "далекі куточки" технічно не завжди можливо. Плюс є великі пошкодження розподільчої інфраструктури. Адже, якщо перебиті дроти, немає можливості пустити електроенергію" , навіть якщо її дуже багато", - зазначив Попенко. За його словами, вже влітку багатьом українцям варто готуватися "сидіти без світла по 6-8 годин на добу".

Відновлювальні роботи на багатьох енергооб'єктах тривають. Але, по-перше, є проблеми з обладнанням (його треба замовляти за 4-6 місяців), по-друге, не вистачає персоналу, по-третє, є проблеми із фінансуванням. Деякі об'єкти, як, наприклад, Харківська ТЕЦ-5, Трипільська, Зміївська ТЕС, у найближчому майбутньому навряд чи будуть відновлені - руйнації дуже серйозні, а гарантій, що знову не прилетить, немає жодних.

"Логічніше було б розвивати мережу малих ТЕЦ та когенераційних установок. Істотно знизити дефіцит електроенергії реально за рахунок встановлення до 300 таких об'єктів потужністю від 5 до 50 МВт. Їх вартість цілком доступна - від 100 тисяч до кількох мільйонів гривень залежно від потужності.

"Такі установки дозволили б територіальним громадам забезпечувати себе світлом та теплом. Чому й досі проект не розвивають, для мене загадка. Але, наприклад, у тому ж Харкові такі міні-електростанції, які свого часу встановлені на деяких підприємствах, зараз показують дуже добрі результати", - сказав Рябцев.

Люди та бізнес намагаються перестрахуватися від майбутніх блекаутів самотужки. Багато підприємств, які у 2022-2023 роках накупили генераторів, поступово замінили їх на сонячні панелі.

"Багато підприємств зараз ставлять свої генеруючі потужності. В основному роблять ставку на сонці. Ми робитимемо таку станцію ще й на київському підприємстві. Деякі встановлюють газові турбіни, зокрема на заводи із виробництва скла, які дуже енергоємні", - розповів голова корпорації "Ярослав" Олександр Барсук.

Керівник відділу аналітики роздрібної торгівлі "Алло" Сергій Чорний зазначив, що з березня українці стали більше купувати товарів від блекаутів. Зокрема, продаж генераторів зріс у 9 разів, зарядних станцій - уп'ятеро, пауербанків - удвічі.

Плати або відключайся

Окреме питання із тарифами. Кабмін продовжив пільгову ціну на електроенергію для людей ще на місяць. До 1 травня домогосподарства платитимуть по 2,64 гривні за кіловат.

А ось що буде потім – питання відкрите. Не виключено, що продовжувати "пільги" після 1 травня будуть ще, можливо, на місяць чи два. А можливо, тарифи для людей підвищать.

В експертних колах вже давно говорять про подорожчання електрики для населення. Називають різні цифри.

"Є розрахунки, що тариф 3,5 гривні за кіловат зможе хоча б покрити собівартість виробництва електроенергії. Але якщо до нього включать ще й витрати на відновлення енергосистеми, буде дорожчим", - зазначив Рябцев.

"Якщо тариф зросте до 3,5 гривень, середньостатистична сім'я, яка споживає 250 кіловат на місяць і платить за світло 660 гривень, отримає платіжку на 875 гривень. Але автоматично підвищаться і деякі інші тарифи, зокрема, за обслуговування будинків. Останній прив'язаний до тарифу на електрику для населення та у разі його збільшення теж зросте на 10-15%", - додав Олег Попенко.

Аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук каже, що є кілька сценаріїв підвищення тарифів для населення:

- 3,5 гривні за кіловат для всіх.

- диференціація тарифу залежно від обсягів споживання. Для тих, хто спалює до 100 кіловат за місяць, цінник можуть навіть знизити до 1,64 гривень. Для решти підвищать до 4 гривень за кіловат.

Щодо бізнесу, то для нього електрика всю зиму лише дешевшала - через профіцит у системі цінники падали щомісяця і в результаті просіли приблизно на 25%. Підприємці могли купувати електроенергію по 6 гривень за кіловат уже з урахуванням тарифу на розподіл, каже Корольчук.

Але після нових ударів по вітчизняній енергосистемі ситуація почала змінюватись. Так, 6 квітня на ринку на добу вперед цінник на електроенергію становив 1,5 тисячі гривень за мегават-годину, 11 квітня було вже 2,9 тисячі, а 27 квітня — майже 3,9 тисячі.

Зрозуміло, що тарифи для кожної компанії різні – вони залежать від обсягів та умов постачання. Але тенденція очевидна: ринкова вартість електроенергії стрімко підвищується.

"Знаємо, що ціни зростатимуть, адже потрібно відновлювати енергосистему. Але я вважаю, що цьому все ж таки мають передувати профільні консультації", - каже Ірина Мацепура.

За словами Рябцева, для бізнесу можуть сильно подорожчати окремі години постачання електроенергії.

"Вночі вона буде недорогою, а в пікові години, особливо ввечері, доведеться платити мінімум удвічі дорожче. Не можеш платити - відключайся", - каже експерт.

Вже найближчим часом НКРЕКУ може підвищити прайс-кепи на ринку на добу вперед, на внутрішньодобовому та балансуючому ринках (на останньому скуповуються боржники).

Граничну ціну на ринку на добу вперед і внутрішньодобово на нічний час (з 0:00 до 7:00 та з 23:00 до 24:00) хочуть підвищити до 4 тисяч гривень за мегават-годину (зараз 3 тисячі), з 7: 00 до 8:00 та з 11:00 до 17:00 - до 5600 гривень, з 8:00 до 11:00 - до 6900 гривень, з 17:00 до 23:00 - до 7500 гривень (зараз розцінки такі ж) .

На ринку, що балансує, електроенергія коливатиметься від 5 тисяч до 8250 гривень за магават-годину залежно від часу доби.

Якщо постанову НКРЕКУ ухвалять, нововведення набудуть чинності вже з 30 травня цього року, що дозволить і надалі підвищувати цінники для бізнесу.

strana.news

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів